Хоя – одна з найпоширеніших кімнатних квітучих ліан. Своя назву одержала на честь англійського садівника Т. Хоя. Рід рослин із сімейства ластовневиї, нараховує близько 200 видів, розповсюджених в Австралії, Китаї, Індії, на островах Тихого океану.

Восковий плющ – вічнозелений чагарник або напівчагарник, що в’ється, повзучими або звисаючими тонкими, довгими стеблами, що вимагають опори. Листя темно-зелене, цільне, товсте, шкірясте, різної величини і форми, розташовані один навпроти одного. Квітки хої дуже витончені, білі, рожеві, жовтуваті, запашні, зібрані в парасолеподібні суцвіття і звисають у вигляді кошика. Кожна окрема квітка має форму п'ятикутної зірки, а ще менша зірочка розміщена в центрі квітки і має інше забарвлення.

Після появи перших квіткових бруньок і під час цвітіння, рослину не рекомендується чіпати або переставляти з місця на місце, інакше бутони у вазона, що уже розпустилися почнуть обпадати. Цвіте хоя все літо, починаючи із червня, кожне суцвіття цвіте по кілька тижнів. Після цвітіння квітконоси не обрізають, тому що на наступний рік на них розвиваються нові суцвіття. При гарному догляді сильні екземпляри цвітуть рясно і тривало.

Найпоширеніші види хої

• Хоя м'ясиста (Hoya carnosa). Відома в культурі як восковий плющ. Чагарник, що в’ється, з тонкими стеблами довжиною понад 5 м (у горщику до 2 м). Листя яйцевидно-довгасте, товсте, соковите, шкірясте, блискуче, довжиною до 5-8 см. Верхівка листка тупа або коротка загострена. У кімнатній культурі відомі види з яскравими листочками і форми із кремовими і червонуватими плямами в середині листка і з жовтуватою облямівкою по краю. Листки покриті восковим нальотом, звідси і повсякденна назва цієї рослини. Квітки зірчастої форми, запашні, білі, рожеві, з більш темною плямою в середині, зібрані в парасольку. Батьківщина – Китай, Індія.
  

   

• Хоя прекрасна або гарна (Hoya bella) – невеликий вічнозелений, сильно облиственный напівчагарник з нахиленими або звисаючими галузями і великою кількістю гілок, що досягають 30-50 см довжиною. Листя невелике (3-3,5 см), яйцевидно-ланцетне із загостреною вершиною, м'ясисте. Квіти численні, зірчастої форми, білі, у середині малинові. Батьківщина – Бірма.
  

   

• Рідше в продажі можна зустріти Хою багатоквіткову (Hoya multiflora). Являє собою компактну кучеряву рослину. Листя довгасте, лінійне, 8-14 см довжиною, 4-5 см шириною, тонке, темно-зелене з видимими жилками. Квітки жовто-білі, у вигляді ракетки, зібрані в суцвіття-парасольку, мають характерний лимонний запах. У такому суцвіття може бути до 30-40 квіток. Батьківщина – Індонезія, Філіппіни.
  

   

Хоя, завдяки своїм декоративним достоїнствам і малій вимогливості в розведені, находить усе більше поширення серед кімнатних рослин.

Догляд за хоєю

Місце розташування: вирощувати хою слід у світлих приміщеннях. Краще місце для воскового плюща це західні і східні вікна. Корисно трохи прямого сонця, але влітку в жаркі дні рослину необхідно притіняти.

Температура: у період активного росту оптимальна температура повітря близько 22-25°C. Необхідне провітрювання приміщення, де розташована хоя, але на відкрите повітря її виносити не можна. Взимку температура повітря не повинна перевищувати 12-15°C ( для хої прекрасний зимовий мінімум 18°C). Може зимувати і при більш високій температурі, але цвітіння в наступному році буде не таким рясним.

Полив: у весняно-літній час хою рекомендується поливати рясно, але намагаючись не допускати перезволоження, а під час цвітіння стежити за тим, щоб вода не попадала на квітку; взимку залежно від температури міняється водний режим, однак не слід допускати пересихання земляної грудки. Для поливу рекомендується використовувати добре відстояну воду.

Рясне цвітіння можна стимулювати, зануривши всю рослину на 30 хв у теплу воду з температурою 35°C, а земляну грудку в таку ж воду на 2 години.

Вологість повітря: у прохолодному приміщенні невимоглива, але при температурі вище 20°C необхідно часто обприскувати листя. Для обприскування слід використовувати тільки м'яку воду, а якщо ні, то на листках утворюються плями. Один раз в тиждень листя потрібно протирати вологою ганчірочкою для видалення пилу.

Підгодівля: починаючи з весни і протягом всього вегетаційного періоду, хою підгодовують два рази на місяць квітковими мінеральними добривами, після чого ґрунт необхідно розпушити, не ушкоджуючи коріння. Добре росте на гідропоніці.

Пересадження: молоді рослини пересаджують щорічно навесні, більш старі екземпляри – через 2-3 роки. Кращим субстратом вважається суміш листової, дернової землі, перегною, торфу і піску (2:1:1:1:1). На дно горщика встановлюють гарний дренаж для того, щоб земляна грудка не переволожувалась. Необхідно подбати і про опору для швидко зростаючих довгих пагонів.

Для того щоб рослина краще гілкувалася, довгі стебла прищипують. Якщо пагони стають занадто довгими, частину можна обрізати. Краще обрізати довгі ростові пагони, залишаючи короткі гілочки, на яких походить цвітіння.

Розмноження: хою розмножують насіннями, відводами, але найчастіше черешками.

Розмножується хоя черешками пагонів попереднього року навесні або восени, хоча практично вкорінення можливе протягом всього року. На кожному заготовленому черешку повинно бути не менше двох пар листків. Зріз роблять не безпосередньо під вузлом, а нижче, тому що коріння з'являлося на міжвуззлі. Вкорінюється у воді, у вологому піску або субстраті, що складається з торфу і піску (2:1) при температурі не нижче 20°C. Укорінення відбувається через 3-4 тижні. Після того як черешки вкоренилися, їх висаджують по декілька штук в один горщик. Черекові рослини зацвітають на четвертий рік.

Шкідники: при недостатньому догляді на хої можуть поселитися щитівки, червоні павутинні кліщі. Рослина часта вражається борошнистою росою (мільд’ю).

Червоний павутинний кліщ з'являється на рослині, якщо вона утримується при надмірно високій температурі і сухім повітрі. На листах утворюється ясно-коричневі або дрібні білі плями. Листки жовтіють, засихають і обпадають. Рослина затримується в рості і розвитку. Необхідно підвищити вологість повітря навколо рослини, а саму рослину обробити актеліком (15-20 крапель на 1 л води).

Поява щитівок також вкрай неприємна. Рослина набуває неохайний вигляд: листя сохне і обпадає. На виділеннях щитівок поселяється сажистий гриб. Щитівок зчищають ганчірочкою, змоченою мильним розчином або спиртом. При сильному зараженні рослину слід винести із квартири і обробити карбофосом.

Для боротьби із сисними комахами також можна використовувати настої часнику і цибулі. Беруть 1 ч. ложку дрібно нарізаної цибулі або 1/2 ч. ложки часнику і настоюють у закритій склянці з водою протягом доби, потім цим настоєм обмивають рослину.

Борошниста роса уражає листки рослини, на них з'являється білий наліт. На запущеній рослині борошниста роса охоплює бутони і стебла. Необхідно підсилити вентиляцію в кімнаті і збільшити вологість повітря.

Можливі труднощі при вирощуванні воскового плюща (хої):

• Плями на листках. Причина їх появи – нестача або надлишок світла. Високі дози або занадто часте застосування добрив. Плями можуть з’являтись і в результаті поливу рослини холодною водою.
• Хоя не цвіте – недостатнє освітлення, недостатньо живильних речовин у ґрунті, рослина зимувала при високій температурі. Якщо обрізані квітконоси, рослина може цвісти кілька років.