Нагідки лікарські (Календула лікарська)
Calendula officinalis L.

Родина айстрові — Compositae.

Опис.

Однорічна трав'яниста рослина зі своєрідним запахом. Стебло прямостояче, гіллясте. Листки чергові, подовгасті, нижні - до основи звужені. Квіткові кошики гарні, яскраво-жовтогарячі. Крайові квітки в кошиках безплідні, мають вигляд пелюстків, серединні - трубчасті, утворюють плоди. Плоди - вигнуті сім'янки. Висота 20-50 см.

Час цвітіння.

Червень - вересень.

Поширення.

Розводиться як декоративна рослина майже на всій території країни. Вирощується також для лікарських цілей.

Місцеперебування.

Культивується в парках, садах, біля домівок, а також на плантаціях лікарських рослин.

Частина, що використовується.

Язичкові квітки - пелюстки і цілі квіткові кошики. Квітки і кошики сушать і зберігають у темному місці.

Час збору.

Червень - вересень.

Хімічний склад

. Квіткові кошики містять гірку речовину календен, слизові речовини (до 4 %), смоли (близько 3,44 %), яблучну (6,48 %), сліди саліцилової кислоти, незначну кількість алкалоїдів, ефірну олію (близько 0,02 %). Своєрідний запах квіткам надає ефірна олія. Лікувальна дія залежить почасти від жовтогарячого пігменту каротину (провітаміну А). Сорти нагідки з жовтогарячими квітковими кошиками містять удвічі більше каротину, ніж ясно-жовті.

Застосування.

Нагідки як лікарські рослини були відомі ще в Древній Греції, де застосовувалися при різноманітних хворобах. Нагідки здавна широко використовуються в народній медицині різних країн.

Квітки зменшують і припиняють запальні процеси, добре загоюють гнійні порізи, рани і виразки шлунка та кишечника, розсмоктують і розм'якшують затверділі припухлості.

Квітки також підсилюють виділення жовчі, регулюють менструації і володіють в'язкою і «кровоочисною» дією. Експериментально доведено, що водний настій і спиртова настойка квіткових кошиків заспокійливо діє на нервову систему, знижують рефлекторну збудливість, кров'яний тиск, посилюють діяльність серця, сповільнюють ритм серцевих скорочень і мають знеболюючу властивість.

В українській народній медицині настій квіткових кошиків застосовують при хворобах печінки, селезінки, спазмах шлунка, виразках шлунка і кишечника, гастритах, рахіті, золотусі і при різних шкірних захворюваннях.

У Бразилії нагідки служать допоміжним засобом для лікування раку. У минулому їх називали травою проти раку і вживали в якості лікувального і профілактичного протиракового засобу.

Різноманітна дія нагідок була перевірена клінічно. У науковій медицині препарати нігтиків приймають як жовчогінний засіб при хворобах печінки (гепатити, жовтуха й т.д.) і як кровоспинне при гінекологічних захворюваннях, розладах менструального циклу і у післяпологовому періоді. Препарати останнім часом широко використовують при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, гастритах і інших захворюваннях шлунково-кишкового тракту і особливо при різних серцевих захворюваннях, що супроводжуються серцебиттям, задишкою, набряками, і при гіпертонічній хворобі першої та другої стадії. У хворих гіпертонічною хворобою, які приймали настойку календули протягом трьох тижнів і більше, значно поліпшувалося загальне самопочуття, зникали головні болі, поліпшувався сон, а в ряді випадків знижувався артеріальний тиск. Цю рослину застосовують у медицині багатьох закордонних країн як заспокійливий засіб при безсонні, аритмії серцевої діяльності і при різних шлунково-кишкових захворюваннях.
У народній і науковій медицині настій квіток широко застосовують як ефективний зовнішній засіб. Настій вживають у вигляді ванн, обмивань, примочок і компресів при опіках, обмороженнях, ранах, що довгостроково не гояться виразках і фурункулах, при різних шкірних висипках і лишаях. Дія нагідок пояснюється їх сильною антибіотичною властивістю. Зовнішнє застосування настойки календули дає гарні результати при хворобах порожнини рота, горла і хворобах очей - ячменях, блефаритах. Непогані результати дає застосування настойки і в гінекологічній практиці (при виразках, ерозії шийки матки).

Протипоказання.

Зрідка календула може викликати алергію