Шафран (родина Півникових, Ірисові – Iridaceae)

Опис роду

У цьому роді близько 80 видів, які ростуть у Середземномор'ї, у Центральній Європі, Північній Африці іу західних областях Азії. Родову назву крокус (crocus), імовірно, присвоїли рослині римляни за аналогією зі старогрецьким kroke, що означає нитку, волокно, оскільки висушені стовпчики (рильця) рослини схожі на нитки, волокна. Це низькоросла рослина з підземними клубнеподібними цибулинами плоскої або кулястої форми. Стебло сильно вкорочене, листки вузькі, лінійні, часто з білястими прожилками в центрі. Квітки різного відтінку, у них чітко помітні рильця. Більшість видів цвіте навесні, восени лише деякі.

Види шафрану

Шафран золотавий (Crocus chrysanthus Herb.) зустрічається в Болгарії, Греції, у Малій Азії. Досягає у висоту 8 см. Невеликі квіти в цього виду з'являються рано навесні. Квіти різного відтінку й забарвлення - жовті, блакитні, із чітко помітними рильцями. Росте в такому ж ґрунті, що й інші види.

Шафран Хеуффеліана (Crocus heuffelianus Herb.) зустрічається частіше в Карпатах. Росте на лугах і в трав'янистих заростях у лісах, зустрічається і у субальпійському поясі. Висотою 10-20 см. Цвіте з березня до травня. Квітки фіолетові, лілові або білі. Один з перших весняних квітів. Іноді зацвітає, навіть коли не станув сніг.

Умови вирощування

Росте в гарному, проникному дерновому ґрунті, збагаченому компостом, на сонячній ділянці. Розмножується дочірніми цибулинками після цвітіння, коли рослина перебуває в стані вегетативного спокою. У цей період рослини необхідно помістити в сухі умови. Цибулинки висаджують восени на глибину 8 см на відстань 7 см один від одного. Рекомендують використовувати в групових посадках (по 7-10 рослин) разом з іншими цибулинами або самостійно. Особливо привабливі крокуси, якщо їх висадити серед трави.

Крокуси-Гібриди

Крокуси-Гібриди (Crocus-hibridae) звичайно крупноцвітні, утворилися шляхом схрещування різних видів. Квітки різного забарвлення й відтінків - від білих, жовтих до світло-лілових і темно-фіолетових. У деяких сортів різні оцвітини і рильця. Зацвітають у квітні, зберігаючи квітки і у травні, тобто період цвітіння пізніше, ніж у вихідних видів. Цибулини від кулястих до плоских; після цвітіння рослина перебуває в стані вегетативного спокою. Оптимальні умови для розвитку - дерновий ґрунт, змішаний з піском і дозрілим компостом. На сонячних ділянках рясно цвіте. Розмножується дочірніми цибулинками, які висаджують у вересні-жовтні в глибину 3-10 см на відстань 7 см одна від іншої. Декоративно виглядають у групових посадках (по 7-10 рослин), особливо на відкритих, добре помітних місцях альпінарію.