Есхінантус, Ешинантус (Aeschynanthus)
Есхінантус, або Ешинантус – це декоративно-листяна рослина, що дуже гарно цвіте, із сімейства Геснерієвих, прийшло до нас із тропічних лісів Південної і Південно-Східної Азії та островів Малайського Архіпелагу. Рід поєднує за різним даними від 80 до 170 видів трав'янистих рослин, напівчагарників і ліан. Найчастіше есхінантуси – эпіфітні або напівепіфітні рослини, що живуть на деревах, корчах і каменях порощих мохом.
Гілки злегка припадають, листя супротивне, шкірясте, блискуче, яскраво-зелені, довжиною від 3 до 10 см. Особливо екзотичний вигляд рослина здобуває під час цвітіння. Квітки трубчасті, неправильної форми утворюються на кінцях пагонів або в пазухах листків. Пелюстки квіток яскраво-червоні або жовтогарячі, а віночок у деяких видів зелено-жовтий або коричневого кольору. Квітки зібрані на кінцях пагонів по 5-12 штук.
У якості кімнатних квітів есхінантуси придатні обмежено, оскільки ці рослини - вихідці з вологих тропіків. Оптимальні умови культури - опалювальна оранжерея або «квіткове вікно». Але не варто відмовлятися від спроби розведення рослини на підвіконні, тому що цей эпифит може жити досить довго, якщо йому забезпечити правильний відхід.
Найчастіше в культурі зустрічаються наступні види Есхінантусов:
Есхінантус гарний (Aeschynanthus pulcher), Есхінантус прекрасний (Aeschynanthus speciosus), Есхінантус Лобба (Aeschynanthus lobbianus) – у період цвітіння їх прикрашають великі яскраво-червоні квітки; Есхінантус мармуровий (Aeschynanthus marmoratus) – більше цінується за гарні декоративні мармурові листи. У цього виду цвітіння спостерігається рідко. Квітки зеленувато^-жовті в коричневу цяточку.
Догляд за Есхінантусом
Місце розташування: Есхінантус – світлолюбна рослина, для нього необхідно гарне висвітлення, але обов'язково з розсіяним світлом – прямі сонячні промені його ушкоджують. Найкраще розташувати Есхінантус у південного, західного або східного вікна, але неодмінно із притенением від сонця у весняно-літній період. Може рости й на північному вікні, але цвітіння буде не таким рясним і тривалим.
Температура: у весняно-літні місяці Есхінантус почуває себе комфортно при температурі 20-24°C. Зимова температура не повинна бути високої: оптимально біля 16-18°C – це стимулює цвітінню влітку. Більше низька температура може завдати шкоди рослині. Не любить різких перепадів температури й протягів. При дотриманні такого температурного режиму Есхінантус порадує вас тривалим і масовим цвітінням.
Полив: ґрунт повинна постійно бути помірковано вологої. Уникайте застою води в будь-який час року. Рослина варто поливати водою кімнатної температури, що не містить перевелися. При різкому дефіциті вологи Есхінантус скидає листи й у нього обпадають квіткові бруньки.
Вологість повітря: у весняний і літній періоди Есхінантус необхідно часто обприскувати м'якою водою кімнатної температури, уникаючи влучення води на квітки. Узимку рослина варто тримати подалі від батарей центрального опалення. Для підвищення вологості навколо рослини, горщик потрібно поставити на піддон з вологим гравієм.
Підгодівля: у період росту та розвитку (з весни до пізнього літа) Есхінантус удобрюють комплексним мінеральним добривом. Підгодівлі роблять один раз у два тижні.
Пересадження: молоді рослини пересаджують щорічно навесні, далі через 2-3 роки. Хоча звичайно, Есхінантус обновляють живцюванням кожні 3-4 роки, тому що він згодом починає скидати листи в підстави й втрачають свою декоративність. Як субстрат рекомендується пухка й добре проникна суміш, що складалася з листової землі, перегною, торфу й піску, з домішкою дробленого деревного вугілля й сфагнуму. На дно горщика насипають дренажний шар з пористого керамзиту.
Есхінантус найкраще буде дивитись на підвісні кашпо або кошиках, з яких можуть вільно звисати його пагони, що швидко ростуть та плетуться.
Обрізка: навесні, перед початком інтенсивного зростання, підрізають занадто довгі пагони, це стимулює появу молодих коротких пагонів, і надалі Есхінантус буде мати більш розгалужений вигляд. Пагони, що залишились після обрізки, використовують для живцювання при розмноженні.
Розмноження: процес тяжкий, шанси на успіх тільки в теплий період року. Розмножують звичайно ще зеленими черешками, взятими навесні і влітку. Беруть довгий пагін і гострий ніж нарізають його на черешки котрі мають по 4-5 вузла. Для кращого укорінення зріз можна обмокти у фітогормональний порошок. Черешки саджають у пухкий субстрат з торфу і піску (1:1) або перелітового керамзиту. При посадці черешки заглиблюють на 1, 5-2 см, опускаючи в субстрат тільки нижній вузол. Черешки поливають і накривають скляною банкою або поліетиленовою плівкою для підтримки високої вологості повітря. Найкраще використовувати при розмноженні міні-теплички з нижнім підігрівом. Після того як черешки вкорінились, їх висаджують по декілька штук в один горщик. Для стимуляції розгалуження на перших етапах росту можна прищипнути верхівку.
Шкідники: значна шкода Есхінантусу наносять попелиця, павутинчастих кліщ, борошнистий червець. Попелиця поселяється великими колоніями на листках, молодих пагонах, бутонах, квітках. Листя в місцях скупченні тлі бліднуть, пагони викривляються, а бутони не розпускаються. Для боротьби з попелицею варто скористатись ватяним тампоном, попередньо змочивши його в спирті, після цього рослину необхідно обробити інсектицидом (актелік 15-20 краплі на 1 л води).
При низькій вологості повітря на звороті листків можуть оселитися колонії павутинчатих кліщів, котрі викликають появу на листках цяточок, у випадку сильного зараження листя знебарвлюється, жовтіє і обпадає. Від цих шкідників позбуваються обробкою рослини актеліком або децисом. До того ж кліщі не люблять підвищену вологість, корисно часто обприскувати листки.
Борошнистий червець вражає, насамперед, старі рослини. Сприяє поширенню шкідника сухе, тепле повітря. Необхідно видалити їхнє скупчення ватою, змоченою спиртом. При сильному ураженню обробіть рослину емульсією карбофоса ( 15-40 краплі на 1 л води).
Для боротьби із сисними комахами також можна використовувати настої часнику та цибулі. Беруть 1 ч. ложку дрібно нарізаної цибулі або 1/2 ч. ложки часнику і настоюють у закритій склянці з водою протягом доби, потім цим настоєм обмивають рослину. Обробку повторюйте кожні 7-10 днів до повного знищення шкідників.
Можливі труднощі при вирощуванні Есхінантуса:
- Коричневі і сухі кінчики листків – причинами можуть бути: занадто сухе повітря, висока температура, недостатній полив.
- Листки жовтіють і обпадають – перезволоження ґрунту або ушкодження шкідниками.
- Значні коливання температури і неправильний полив можуть призвести до скидання бруньок і квіток.
- Після появи бутонів Есхінантус не можна переставляти і повертати, оскільки в цьому випадку спостерігається скидання бутонів.
- У тіні Есхінантуси майже ніколи не зацвітають.
- Ввійдіть або зареєструйтесь, щоб залишати коментарі