Рід Азалія (Рододендрон) нараховує понад 600 видів рослин родини верескових. Рід представляють прямостоячі високі або сланкі низькорослі, листопадні і вічнозелені чагарники, що виростають у холодному і помірному поясах Північної півкулі, особливо в горах. Назва роду Рододендрон перекладається із грецької як рожеве дерево: «rhodon» - троянда, «dendron» - дерево.

У сучасній ботаніці азалією називається один підрід у роді рододендронів. Серед квіткарів прийнято називати азаліями листопадні види, а рододендронами — вічнозелені.

Азалія (Рододендрон) - це дивна по декоративності і тривалості цвітіння чагарникова рослина, яка зачаровує не тільки масою білих, рожевих, червоних, бузкових, темно-лілових і строкато окрашених квіток, але й формою пелюстків, будовою квітки. На одній рослині розцвітає незліченна кількість квіток. Під ними повністю ховаються листки. Період цвітіння азалії - більше двох місяців. Уміло підбираючи ранні-, середньо- і піноцвітучі сорти, можна домогтися їхнього цвітіння протягом шести і більше місяців.

Всіма улюблені азалії були виведені всього із двох вихідних видів: Рододендрон тупої і Рододендрон Сімса.

Рододендрон тупої (Rhododendron Obtusum). Здавна відомий у культурі в Японії (у Європу вперше був завезений в 1844 г). Це – високодекоративний вид, що має велику кількість сортів і має різновиди всіх кольорів і відтінків. Прості або махрові квітки в групах по 2-5 з'являються наприкінці зими. Під ними повністю ховаються глянсові листки до 4 см довжиною. При кімнатному утриманні рододендрон звичайно сягає у висоту 30-45 см. У продажі також можна зустріти під назвою Японська азалія.

Рододендрон Сімса (Rhododendron simsii). Батьківщина - Китай. Уперше в Європу був завезений в 1808 р. Є велика кількість сортів і гібридів, які одержали широке поширення в культурі. Узимку й навесні рослину прикрашають вдосталь простих або махрових квіток, в основному рожевого, червоного і білого кольорів. Листки вічнозелені шкірясті, зверху волокнисто-щетинисті довжиною 3-5 см. У продажі також можна зустріти за назвою Індійська азалія.

Азалія – це класична рослина для зимових садів і святкового інтер’єрного оформлення, де в осінньо-зимовий період дотримуються необхідні умови утримання. Звичайно в кімнатних умовах зберегти рослину після цвітіння не вдається, тому краще купувати густу компактну рослину з маленькими легкими листками, поки воно покрито лише масою бутонів і має лише кілька розкритих квіток. З належним доглядом Рододендрон буде цвісти кілька наступних років.

Догляд за азалією

Місце розташування: азалії вимагають узимку світлого приміщення, а влітку - відкритого повітря. Від прямих сонячних променів необхідно притіняти. Вирощувати рекомендується на південних, південно-західних і південно-східних вікнах.

Температура: азалії не переносять високої температури, утримують їх у прохолодних умовах, оптимальна температура 14-17°C. Узимку добре себе почуває навіть при більш низьких температурах(8-10°C).

Полив: найбільш небезпечним для азалії є пересушування земляної грудки. Поливати треба рясно, для цього кілька разів у тиждень горщик поміщають у ємність із водою до повного насичення, зайву воду злити з піддона. Воду використовувати невапняну, вистояну протягом доби. При недостатньому поливі листки обпадають.

Вологість повітря: у весняний і літній періоди азалію необхідно часто обприскувати, уникаючи попадання води на квітки. Горщик поставити на піддон з вологим гравієм.

Підгодівля: з кінця лютого по першу декаду серпня азалію варто підгодовувати розчином мінеральних добрив через кожні 15 днів. У період бутонізації бажано дворазово підгодувати рослину розчином суперфосфату (з розрахунку 15 г на 10 л води).

Пересадження: молоді рослини необхідно пересаджувати щорічно, а більш старі – через кожні 2-3 роки в спеціальні низькі і широкі горщики. Вирощувати азалію треба у хвойній або торф'яній землі.

Догляд після закінчення цвітіння: переносять у прохолодне приміщення, продовжують поливати. З настанням тепла азалію виносять на балкон, веранду, у сад. Ранньою осінню переносять у прохолодне приміщення. Коли квітки розпустяться, переносять на постійне місце.

Розмноження: азалія розмножується насіннями й стеблевими черешками, а насіннями вкрай рідко. Насіння дуже дрібне і вирощувати з нього сіянці справа клопітка.

Шкідники: уражається павутинним кліщем, азаліевою міллю.