Епіпремнум (Сциндапсус) – Epipremnum (Scindapsus)

епіпремнум

Епіпремнум – рід вічнозелених ліан, що нараховує близько 25 видів сімейства ароїдних, розповсюджених у тропічних лісах Азії та Полінезії. Правильна ботанічна назва Епіпремнум (Epipremnum) хоча називають її і Сциндапсус, токаж її називали - потос і рафідофора.

Сциндапсус (Епіпремнум) являє собою кучеряву ліану, що тяжнеться догори за допомогою повітряних коренів, дуже близька до філодендронів. На батьківщині рослини піднімаються по стовбурах дерев високо – до 15 м. В кімнатних умовах ростуть дуже швидко, часто простираючись по стінах всієї кімнати. Листя почергові, серцеподібні, шкірясті, блискучі, яскраво-зелені або з яскравим забарвленням. У лястях яскравої форми є різноманітні малюнки у формі плям або смуг. Суцвіття схожі на квіти ароніка, їх можна побачити тільки в природі, у кімнатних умовах Сциндапсуси не цвітуть.

Хоча Епіпремнум може стелитися по стіні, звисати долілиць чи тягнутись догори по поруччях сходів, він оцінить покриту мохами опору, що буде підтримувати необхідну вологість біля повітряних коренів. Щоб Епіпремнум добре гілкувався, кінці пагонів регулярно прищипляють або обрізають. Рослина використовується як для покриття грунту або як ампельне для вертикального озеленення балконів і терас, вітрин магазинів, фойє і зимових садів.

У кімнатному квітництві найбільше поширення одержали Сциндапсус золотий, Сциндапсус пір'ястий і Сциндапсус писаний.

Епіпремнум (Сциндапсус) золотавий (Epipremnum aureus) – декоративна ліана із серцеподібними листями і повітряними коренями. Листова пластинка шкіряста, глянсова, ясно-зелена з мармуровим жовтим або золотавим малюнком. Розмір ліани може досягати 10 м. Найбільш декоративні різновиди з яскравим забарвленням листочків:Marble Queen» («Мармурова королева») з біло-зеленими листям, деякі листя майже зовсім позбавлені хлорофілу; «Golden Pothos» з яскравими листками зеленувато-золотавого відтінку. Цей вид має цілий ряд синонімічних назв – Сциндапсус золотавий (Scindapsus aureus), Потос золотавий (Pothos aureus) і Рафидофора золотава (Raphidophora aurea).

Епіпремнум (Сциндапсус) пір'ястий (Epipremnum pinnatum) – потужна кучерява ліана. У природі може досягати до 30-40 м у довжину, у культурі не перевищує 10 м. Листова пластинка в молодих екземплярів має короткі черешки, ланцетна. У дорослих – довгаста, біля основи широкосердцевидна. При гарних умовах вздовж центральної жилки листка з'являються дрібні та численні дірочки, а пластинка стає розсіченою у вигляді пір’я. Також зустрічається під назвами – Сциндапсус пір'ястий (Scindapsus pinnatum), Потос пір'ястий (Pothos pinnatum).

Епіпремнум (Сциндапсус) писаний (Epipremnum pictus) – цей вид також досить декоративний. Листя шкірясте, сердцевидно-овальної форми до 15 см довжиною і 8 см шириною, зелені з білими або сріблястими плямами. Також зустрічається під назвами – Сциндапсус писаний (Scindapsus pictus), Потос писаний (Pothos pictus).

Догляд за епіпремнумом

Місце розташування: Епіпремнум не вибагливий і росте навіть у притіненій місцевості, однак занадто темне місце розташування приводить до того, що листя стають абсолютно зеленого кольору і їхній ріст припиняється. Але і вплив прямих сонячних променів не додасть краси рослині, у таких умовах листя стають бляклими, швидко старіють і обпадають. Краще місце для Епіпремнума це 0, 5-2 м від добре освітленого вікна.

Температура: протягом усього року Сциндапсус росте при кімнатній температурі, що не повинна опускатися влітку нижче 18°C, узимку – нижче 15°C, хоча нормально переносить короткочасне зниження температури до 12°C. Узимку при температурі 15-16°C – рослина відпочиває. Сильно страждає від протягів.

Полив: Сциндапсуси не любить рясного поливу, його варто поливати помірковано, у іншому випадку листя втрачають декоративну цінність (з'являються темні плями) і нерідко відбувається загнивання коріння. Субстрат між поливами повинен злегка підсихати. Взимку поливають рідше але, не допускаючи пересихання ґрунту. Поливати необхідно вистояною водою кімнатної температури.

Вологість повітря: у прохолодному приміщенні невимогливий, але при температурі вище 20°C необхідно горщик з рослиною поставити на піддон з вологим гравієм вище рівня води і часто обприскувати листя і повітрених коренів. Для обприскування варто використовувати тільки м'яку воду, у зворотньому випадку на листках утворяться плями. Один раз в тиждень листочки потрібно протирати вологою ганчірочкою для видалення пилу.

Підгодівля: Сциндапсус не має потреби у великій кількості добрив. У період активного росту із квітня по жовтень рослину підгодовують кожні 2-3 тижня рідкими добривами для кімнатних рослин. Взимку, якщо рослина утримується в прохолодному приміщенні, підгодовувати не варто. Якщо утримується в теплій кімнаті, підживлюють невеликою порцією 1 раз на місяць.

Пересадження: молоді рослини пересаджують щорічно навесні, потім через кожні 2 роки в пухкий ґрунт, складений з дернової та листової землі, торфу і піску (2:2:1:1). Або використовують готову земляну суміш для декоративно-листяних рослин. Горщики при посадці і пересадженні не повинен бути більшими, тому що при надлишку незасвоєної коріннями землі рослина може загинути від закисання ґрунту. На дно горщика встановлюють гарний дренаж для того, щоб земляна грудка не перезволожувалась.

Розмноження: легко розмножується Епіпремнум верхівковими і стеблевими черешками (шматок стебла з 2-3 листами) або повітряними корінцюми. Черешки швидко вкорінюються у воді або у вологому піску (у міні-тепличці при температурі 22-25°C). Після укорінення їх висаджують по кілька штук у невеликі горщики. Для того щоб рослина краще гілкувалася, довгі стебла підщеплюють.

Шкідники: найчастіше Епіпремнум (Сциндапсус) ушкоджується щитівкою, тріпси, червоні павутинні кліщі. Вони поселяються по обидва боки листів, які потім деформуються, жовтіють і відмирають. Спочатку механічним шляхом видаляють паразитів за допомогою змоченого в мильному розчині тампона, кілька разів обмивають рослина сильним струменем теплої води. Потім роблять обробку листків спеціальними препаратами, наприклад, карбофосом або актеліком ( 15-20 краплі на 1 л води).

Для боротьби із сисними комахами також можна використовувати настої часнику та цибулі. Беруть 1 ч. ложку дрібно нарізаної цибулі або 1/2 ч. ложки часнику і настоюють у закритій склянці з водою протягом доби, потім цим настоєм обмивають рослину.