Фаленопсіс (phalaenopsis) – найбільш популярний і невибагливий у догляді вид родини орхідні. Рід включає за різним даними від 40 до 70 видів і більш 5000 гібридів епіфітних орхідей, що виростають на висотах 200-400 метрів над рівнем моря в густих вологих лісах від Індонезії до Австралії. Вперше рослини цього роду були виявлено в другій половині 18 століття Голландським ботаніком К.Блюмі на одному з островів Малайського архіпелагу.

Фаленопсіси одержали свою назву через подібність квіток з метеликами (греч. phalania – «нічний метелик», opsis – «подібність»). Великі екземпляри деяких природних видів можуть мати багатоквіткові ( до 150 квіток) суцвіття. Їхнє забарвлення може змінюватись від білого до яскраво-рожевого відтінку. Відомі екземпляри орхідей із зеленими, бузковими, жовтогарячими і жовтими квітками. Квіти зберігаються 2-4 місяця, трохи вицвітаючи від яскравого сонця. Фаленопсіси не утворюють ні кореневища, ні псевдобульб, а тільки одино вертикальне сильно вкорочене стебло. Їхні вічнозелені, тверді, блискучі листя зібрані в розетку, з якої ростуть довгі квітконоси і повітряні коріння. Така особливість розгалуження відносить фаленопсіс до моноподіальним орхідеям.

У культурі широко поширені не тільки види, але і численні міжродові і міжвидові гібриди фаленопсісів.

• Phalaenopsis amabilis (Фаленопсіс приємний) На довгих, спадаючих квітконосах розташовані білосніжні квітки діаметром до 10 см. Губа, що має червоні риски на білому фоні, кінчається двома тонкими звитими вусиками. Природнє проживання – острова Малайського архіпелагу, на Філіппінах і в Австралії.
  

  

• Phalaenopsis amboinensis. Стебло коротке, зелені листи до 30 см довжиною. Гілкуючись квітконіс несе кілька яскравих квіток у діаметрі до 6-8 см, за формою і за формою нагадують зірочки. Квітки розпускаються поступово одина за одною, тому цвітіння може тривати кілька місяців. Батьківщина – острів Амбон.
  

  

• Phalaenopsis bellina – мініатюрна орхідея з коротким стеблом і блискучими, темно-зеленими, овальними листками довжиною 20-30 см. Квітконіс несе одну-дві зеленувато-фіолетові, довгоживучих квітки діаметром 5-7 см. Виростає на острові Борнео.
  

  

• Phalaenopsis corningiana. Квітконіс, що спадає, несе кілька квіток, пелюсток і чашолистків котрі мають поздовжні червоні смуги на яскраво-жовтому фоні. Цей вид рідко використовується для гібридизації, оскільки він погано адаптується до домашніх умов. Батьківщина – тропіки Південно-Східної Азії.
  

  

• Phalaenopsis cornu-cervi (Фаленопсіс оленячий ріг) – назва натякає на незвичайну форму його плоских квітконосів з виступаючими приквітниками. Листя ясно-зелене, довжиною 15-25 см. Цвіте навесні-восени воскоподібними, ароматними, жовто-зеленими із червонуватими поперечними смужками квітками діаметром 2-4 см. Батьківщина – Індонезія.
  

  

• Phalaenopsis equestris – мініатюрний вид, що виростає на території Філіппін і Тайваню. Рослини відрізняються найрізноманітнішим забарвленням і формою квіток. Квітконоси довжиною до 25 см, несуть 15-20 квіток діаметром 2-4 см. Вид часто використовується для гібридизації, оскільки його гібридні форми ефектно часто і тривало цвітуть.
  

  

• Phalaenopsis fasciata – вид, що зустрічається тільки на території Філіппін. Листя зелене, довжиною 15-25 см. Цвітіння наступає влітку. Квітконіс довжиною до 20 см, несе кілька жовтих квіток, які мають форму зірки, діаметром до 4-6 см. Пелюстки із червоними поперечними смужками.
  

  

• Phalaenopsis gigantean. Батьківщиною цього виду є дощові ліси острова Борнео. Листя зелене, до 50 см довжиною і шириною близько 20 см. квітконіс, що нахиляється, довжиною 30-40 см, несе колоскоподібні багатоквіткові суцвіття. Квітки яскраво-жовті, із червоно-коричневими цяточками, діаметром 4-6 см.
  

  

• Phalaenopsis Mariae – чудовий вид, що виростає в Індонезії і на Філіппінах. Листя темно-зелене, глянсове, довжиною до 30 см. Квітконіс, що гілкується несе кілька жовтуватих квіток з поперечними яскраво-малиновими смужками. Губа маленька рожева. Діаметр окремих квіток – 4-6 см.
  

  

• Phalaenopsis pallens – мініатюрний вид, що живе на Філіппінах. Листя темно-зелене, м'ясисте, довжиною 20-25 см. Квітконіс довжиною 12-17 см несе малоквіткові суцвіття, що складається з восковидных квіток діаметром 3-5 см. Пелюстки і чашолистки білі або кремові, покриті поперечними червоними штрихами.
  

  

• Phalaenopsis sanderiana – один із самих рідкісних, гарних і дорогих видів фаленопсісів. Листя зелені зі строкатим малюнком, на довгому вигнутому квітконосі розташованими навпроти один одного рядами до п'ятдесяти квіток діаметром 5-7 см. Їхнє забарвлення видозмінюється.
  

  

• Phalaenopsis schilleriana – цей вид зустрічається на Філіппінах. Листя сірувато-сріблисте, із зеленими поперечними смугами, знизу червонувате. Суцвіття багатоквіткове, гіллясте, довжиною до 130 см. На них одночасно розпускається більше 100 ніжно-рожевих квіток діаметром 6-8 см.
  

  

Догляд за фаленопсісом

Місце розташування: фаленопсіс віддає перевагу яскравому розсіяному світлу, найкраще для вирощування підходить східне вікно. Щоб орхідеї благополучно росли і цвіли, необхідно забезпечити їм тривалість світлового дня близько 12-15 годин. Тому взимку знадобиться додаткове штучне освітлення.

Температура: влітку денна температура близько 25°C, взимку – близько 20°C. Для цвітіння фаленопсіса необхідні помітна різниця денної і нічної температури і виражений спокій після цвітіння. Коли на рослині з'являються бутони, температура не повинна опускатися нижче 15°C, інакше вони обпадуть.

Полив: у період росту ґрунт повинен бути помірковано вологий, поливати фаленопсіс слід м'якою водою кімнатної температури. Взимку і після цвітіння полив обмежують, але не допускають пересушування субстрату. Поливають обережно, щоб вода не потрапила в центр розетки (ризик загнивання рослини).

Вологість повітря: основною умовою при вирощуванні фаленопсіса є підвищена вологість повітря (50-70%). Влітку орхідею часто обприскують, краще це робити ранком. Горщик з орхідеєю ставлять на піддон з керамзитом, наполовину залитим водою. Показником достатньої вологості повітря є довжина зелених кінчиків повітряного корінь, яка в період інтенсивного зростання повинна бути більша 1 см.

Підгодівля: у період активного росту з березня по вересень із інтервалом в 3 тижні вносять розчин комплексного добрива для орхідей або 1/2 дози рідкого добрива для азалій обов'язково на вологий субстрат.

Пересадження: пересаджують по мірі необхідності: якщо горщик став занадто малий, і ріст у рослини сповільнився, звичайно це роблять не частіше одного разу в два роки. Пересадження слід виконувати дуже обережно і акуратно, щоб не зашкодити повітряне коріння. Найкраще попередній контейнер обережно розрізати, а фаленопсіс разом із земляною грудкою помістити в новий горщик, додавши субстрат.

Суміш складають зі шматочків соснової кори (можна замінити рубаним коріннями папороті), мохів сфагнуму і деревного вугілля. Карликові види фаленопсіса добре розвиваються на великих шматках соснової кори – блоках.

Розмноження: фаленопсіс розмножують відділенням і пересадженням молодих пагонів, які з'являються на квітконосі. Щоб спровокувати їхнє утворення, обгорніть вологим мохами помітні бруньки. Тримайте рослину в жаркій і дуже вологій атмосфері. Коли утворюються молоді пагони з коріннями близько 5 см, ви можете їх відрізати і посадити в субстрат із дрібних фрагментів соснової кори, мохів і деревного вугілля.

Шкідники: фаленопсіси нерідко уражаються павутинними кліщиками і тріпсами. Із цими шкідниками нескладно впоратися за допомогою інсектицидних препаратів.