Рід Примула (Primula) поєднує близько 500 видів і безліч різновидів рослин сімейства первоцвітових, розповсюджених у Середній Європі, у помірних кліматичних зонах Азії і Північної Америки. Представники цього роду є також садовими квітами і прикрашають ранньою весною наші сади, а деякі види примул здатні зацвітати повторно навіть осінню. Квітучі примули в горщиках можна купити у квіткових магазинах вже наприкінці грудня.

Первоцвіт – однолітні і багаторічні безстебельні трави. Листя зелене, злегка гофроване, розеточне, на черешках або сидяче. Коротке кореневище швидке розростається і викидає численні квіткові стрілки з безліччю квіток, що приємно пахнуть, різних відтінків: білі, жовті, червоні, фіолетові або сині. У деяких видів квітки з яскравою серцевиною, двоколірними пелюстками, іноді зі сріблистим нальотом. Квітки первоцвіту одиночні або утворюють зонтичні суцвіття, із простими або махровими віночками, широко відкриті. Чим більш прохолодне місце буде відведено рослині у пору цвітіння, тим довше вони будуть радувати вас. Плід – коробочка, насіння дрібне, чорне.

Поширені види первоцвітів(примул) та їх гібриди

• Примула обконіка (Primula obconica) – приосадкувата, з великими запашними квітками. Цвіте майже цілий рік. Квітки білі, червоні, рожеві або фіолетові, формуються в парасольки. Рослина багаторічна, після цвітіння в саду потрібно продовжувати за ними доглядати, але до першого заморозку рослину слід перенести в будинок. У цього виду первоцвітів у листках містить прімін, що має неприємний запах і викликає подразнення шкіри, часто цей вид називають «отруймою примулою». У ряду деяких підвидів примул волоски листків містять меншу кількість цієї речовини.
• Примула китайська (Primula chinensis) – багаторічна розеточна рослина висотою до 35 см, вид гібридного походження. Листя на довгих черешках, зубчасте по краю. Квітки різного забарвлення з жовтою серединою. Відмінно росте в прохолодних кімнатах. Після цвітіння рослину можна залишити на наступний сезон. Можна вирощувати в горщиках без висадження в ґрунт парника. Листя примули китайської, як і обконіки, можуть викликати алергійні подразнення на руках, особливо якщо шкіра волога.
• Примула м'яка, або м’яколиста (Primula malacoides) – розповсюджений вид перших первоцвітів. Квітки дрібні, у формі зірочки, білі, рожеві або червоні, дуже пахучі, на довгих квітконіжках, що виростають вище листків. Це однорічна рослина родом з Китаю, цвіте з листопада до травня.
• Примула блискуча (Primula praenitens) – дуже стійкий первоцвіт з білими, рожевими, червоними або жовтогарячими квітками, що формуються у вигляді парасольок на довгих квітконіжках. Є підвиди як із суцвіттями, так і з одиночними квітками. Цвітіння триває із квітня по травень. Листя і стебла примули блискучої покриті волосками.
• Primula auricula призначена для оранжерей і цікава своїми оксамитовими квітками надзвичайного забарвлення: білі, кремові, жовті, фіолетові, бордові. Цвіте в квітні-травні-червні. На відміну від інших примул, має товсті щільні листки. Згодом нижні листки жовтіють, їх необхідно видаляти, рослина знизу оголюється і стає схожою на качан із сидячими на ній молодими розетками. Наприкінці червня ці розетки можна відокремити і вкоренити у вологій землі.
• Примула безстебельна, або звичайна (Primula acaulis, vulgaris) – дуже розповсюджений садовий вид, часто вирощуваний у кімнатних умовах. З цього виду були отримані численні гібриди. Квіти на коротких квітконіжках білі, жовті, синьо-лілові, червоно-бордові, зібрані в центрі розетки листків. Листя яскраво-зелене, сильно гофроване. Після цвітіння первоцвіт можна висадити у відкритий ґрунт. Цвітіння починається взимку. Після цвітіння рослину можна висадити в сад. Повторного цвітіння в приміщенні очікувати не слід.

Примули використовують для бордюрів, рабаток, для прикраси газонів; гібриди примули безстебельної – як вазон, сорти примули високої – на зрізання.

Догляд за кімнатною примулою

Місце розташування: примула – світлолюбива рослина, але не переносить прямих сонячних променів. Найкраще підходять для вирощування первоцвітів східні, західні і північно-західні вікна. Також можна вирощувати на терасі або в саду.

Температура: взимку і навесні в період цвітіння найбільш сприятлива температура для первоцвітів (8-12°C). Добре цвітуть примули в неопалюваних тепличках або між віконними рамами. При температурі вище 15°C квітки швидко обпадають. Влітку рекомендується виносити примулу в сад, розміщаючи в тіні.

Полив: у період зав’язування бутонів і цвітіння примул ґрунт повинен бути постійно вологий, але не заболочений. Висушування земляної грудки може призвести до загибелі рослини і негативно вплинути на цвітіння. Поливати слід м'якою вистояною водою. Необхідно уникати потрапляння вологи на листки рослини. Особливо слід оберігати від води середні листочки, що тільки почали розвиватись. У період спокою полив скорочують.

Вологість повітря: вимагає підвищеної вологості, особливо в опалювальних приміщеннях. Горщик з рослиною поміщають на піддон з вологим гравієм або керамзитом. Листя обприскувати не рекомендується.

Підгодівля: у період зав’язування і цвітіння примулу слід підгодовувати 1 раз в 2 тижні слабким рідким добривом для квітучих рослин.

Пересадження: звичайно примули (однолітники) після цвітіння викидають, але є види, які після періоду спокою відновляють свій ріст і активно цвітуть повторно. Такі рослини пересаджують щорічно в вересні-жовтні. Земляний ґрунт складають із рівних частин листяної і дернової землі і торфу з додаванням піску. Можна використовувати куплений субстрат для герані з додаванням 20% піску. Горщик беруть не глибокий, але широкий. Гарний шар дренажу обов'язковий.

Розмноження: примулу можна розмножувати насінням, поділом куща після цвітіння, укоріненням пазушних пагонів.

Оптимальний строк посівів – листопад-грудень, але практично сіяти можна цілий рік. Щоб домогтись гарної схожості насінь після посіву, важливо тримати їх при температурі (16-20°C) і високій вологості. Сходи з'являються через 10-12 днів, температуру і вологість повітря поступово знижують. Пікірують сіянці двічі, у березні-квітні висаджують у горщики. По мірі розвитку рослини 2-3 рази пересаджують у великі горщики. Зацвітають примули через 6-8 місяців після посіву насіння.

Рослини з однієї розеткою листків, дуже слабкою кореневою системою, у яких важко розділити кущ, розмножують укоріненням пазушних пагонів. Біля основи кореневої шийки відокремлюють черешок листка із брунькою і частиною пагона. Листкові пластинки укорочують наполовину. Посадкову суміш складають із листяної землі і грубозернистого річкового піску. Черешки саджають похило, брунькою догори, на глибину 1 см. Для вкорінення черешкам необхідно світле приміщення, але без прямих сонячних променів, температура 16-18°C, помірне зволоження ґрунту. Згодом із бруньок розвиваються пагони з 3-4 листиками, які висаджують в 9-сантиметрові горщики. Пізніше рослину перевалюють в 11-сантиметрові горщики.

Для розмноження відводами основу стебел рослини обкладають вологим мохом. Після появи коріння стебла відрізають і розсаджують як самостійні рослини. Цей спосіб розмноження примул для недосвідчених культиваторів більш надійний, ніж живцювання.

Шкідники: м'які листки примули дуже привабливі для всіх сисних комах. Примула ушкоджується попелицями, тріпсами і павутинними кліщами, особливо в умовах підвищеної температури. Від них позбуваються за допомогою спеціальних препаратів (актеліком, децисом, карбофосом). Якщо вчасно не вжити заходів, квітки і листя починають скручуватися, деформуватися, жовтіти, засихати і обпадати.

Можливі труднощі при вирощуванні примули (первоцвіту)

• Примулу може уразити сіра гнилизна, хвороба грибного походження, що викликає сірувато-білі плями на листках. Від неї можна позбутися, зрізавши ушкоджені листки і обприскавши відповідним фунгіцидом.
• Примула чутлива до хлорозів, які проявляються в пожовтінні листків і жилок і пов'язані з кислотністю ґрунту. Цієї проблеми можна уникнути, якщо при поливі додавати сульфат або хелат заліза.
• Якщо пожовтіння обмежене краями листків, причина цього полягає в надлишковій підгодівлі.