Рід Ломикамінь, або Саксіфрага (Saxifraga) поєднує 350-370 видів рослин сімейства ломикаменевих, розповсюджених у високогір'ях Північної півкулі і у зонах помірного клімату всього світу. Найчастіше її можна побачити в ущелинах скель і струмків. Звідси і пішла назва роду - Ломикамінь.

Представники роду Ломикамінь – це багаторічні, рідше однолітні трав'янисті рослини. Листя в прикореневій розетці, майже округле, із серцеподібною основою, стебла короткі. Квітки одиночні, на тонких квітконосах або в суцвіттях (мітловидних і щитовидних) жовтого, білого, червоного, пурпурного забарвлення. Легко розростаються, утворюючи суцільні килими на землі. Розповсюджені види широко використовуються в декоративному садівництві, зокрема в альпінаріях. У кімнатній культурі зустрічається тільки один вид – Ломикамінь плетеносний.

Ломикамінь плетеносний (Saxifraga stolonifera) – низькоросла трав'яниста багаторічна рослина із зібраними в розетку прикореневими, майже круглими, ледве опуклими листками до 7 см у діаметрі. З верхньої сторони вони зелені з білими смужками по жилках, з нижньої сторони – червонуваті. Листова пластинка по обидва боки покрита рідкими волосками. Черешки довгі, червонуваті, волосисті. У культурі часто зустрічається і листя строкатої форми – tricolor («Триколірна»), листки в неї зелено-червоні або зелено-рожеві в білу цяточку, з нерівним білим або рожево-коричневим краєм.

Влітку із середини розеток з'являється велика кількість маленьких зіркоподібних білих квіток, зібраних у пухкі грона на високому ( до 20-30 см) квітконосі. Після цвітіння рослина втрачає привабливість, починає марніти, може навіть загинути. Тому, як тільки починають з'являтися квіткові стрілки, їх слід видалити, не допускаючи цвітіння. Але, якщо не догледіти, тоді рослину легко можна відновити з дитинок.

Характерна риса ломикаменю плетеносного – утворення довгих повзучих пагонів, так званих батогів-столонів, у яких на кінцях утворюються мініатюрні розетки нових дочірніх рослин, які можуть укорінюватися. Молоді рослини на кінцях батогів можуть розвиватися навіть без зіткнення із ґрунтом – в повітрі. Численні звисаючі батоги надають рослині особливу декоративність, якщо воно підвішена в кашпо.

Цілющі властивості ломикаменю

Багато видів ломикаменів (ломикамень метельчата, ломикамінь трердолиста) мають бактерицидні властивості. Сік з листів ломикаменю застосовують при запаленні вух. У якості жаропонижуючого засобу використовують відвари і настої. У народній медицині препаратами ломикаменю лікують фурункули, сильні обмороження.

Догляд за ломикаменем

Місце розташування: ломикамінь – досить невибаглива рослина. Вона непогано переносить тінь, але краще розвивається на світлі і в напівтінистих місцях. При значному затемненні білий малюнок на листах може зблякнути. Добре росте на західних і східних вікнах, найкраще розміщати її на піднесеному місці, або у висячому горщику, з якого можуть вільно звисати повзучі пагони з дочірніми розетками.

Температура: до теплового режиму ломикамінь невимогливий. Він прекрасно росте при помірній температурі повітря, однак безболісно переносить як жару, так і прохолоду. Влітку ломикамінь можна винести на балкон, тому що він потребує свіжого повітря.

У період спокою рослину тримають у прохолодному місці при температурі 5-10°C. Форма зі строкатими листочками tricolor більш ніжна і їй потрібно вища температура протягом всього року: зимувати вона повинна при температурі не нижче 15-17°C.

Полив: у період активного росту ґрунт слід підтримувати у вологому стані. Поливають субстрат навколо рослини, щоб вода не потрапила в центр розетки листків, а ще краще поливати з піддона. Після того як вся земляна грудка просочиться вологою, зайву воду з піддону зливають. У прохолодну пору року полив скорочують, але не допускають пересихання земляної грудки.

Вологість повітря: у весняно-літній час (в особливо жаркі дні) ломикамінь добре відкликається на підвищену вологість навколишнього середовища. Для цього горщик з рослиною необхідно помістити на піддон з вологим гравієм або піском. У сухих приміщеннях незайвим буде регулярне обприскування листків.

Підгодівля: під час сезону росту ломикамінь підгодовують раз у два тижні рідким мінеральним добривом. Взимку – один-два рази за весь період.

Пересадження: навесні, через рік або два, коли субстрат стане занадто щільним через коріння. Але тому що після цвітіння рослина стає менш декоративною, то найкраще торішні екземпляри навесні омолоджувати шляхом посадки нових рослин (по 3-5 штук в один горщик). Таким чином, можна постійно мати гарні ампли.

До складу земляної суміші ломикамінь невимогливий, але віддає перевагу суміші з дернової землі, листової землі і піску (1:2:1). Посуд бажано підбирати широкий, неглибокий, тому що ломикамінь погано переносить закисання землі.

Розмноження: ломикамінь плетеносний легко розмножується численними молодими рослинками. Вкорінюється вони швидко, тому що мають зачатки коріння. Для того щоб рослина давала велику кількість звисаючих розеток, у кожну плошку або неглибокий горщик висаджують по кілька екземплярів.

Шкідники: найчастіше ломикамінь ушкоджується павутинним кліщем, сприяє появі паразита сухість навколишнього середовища. Спочатку біля основи черешка листків з'являється біляста павутинка. Ушкоджені кліщем листки покриваються жовтими цятками, поступово засихають і обпадають. Регулярно зволожуйте повітря в приміщенні, де перебуває ломикамінь. Заражену рослину обробіть актеліком або децисом.