Рід Шлюмбергера (Schlumbergera) поєднує 6 видів трав'янистих багаторічних сукулентів, розповсюджених у тропічних лісах Бразилії на висотах від 900 до 1400 м над рівнем моря. Рід названий на честь аматора сукулентних рослин француза Фредеріка Шлюмбергера. Рід раніше вважався монотипним, але зараз у нього включені види раніше вхідні в рід Zygocactus (Зигокактуси).

Різдвяник – епіфітний чагарник висотою до 30-40 см, що росте на стовбурах і коріннях дерев. Плоскі листові пагони, що звисають, складаються з численних частинок довжиною близько 3-7 см. Краї кожної частинки по обидва боки зазубрені. Ареоли містять дрібні щетинки, у гібридних форм вони відсутні. На кінцях пагонів з'являються бутони, з яких незабаром розпускаються великі, одиночні або подвійні квіти. Забарвлення пелюсток варіюється від біло-рожевих до фіолетово-червоних. У природі цвітіння починається влітку. У Північній півкулі шлюмбергери зацвітають восени або взимку. Завдяки цій особливості в країнах Європи вони відомі як – «Різдвяники», «Різдвяні кактуси», «Декабристи».

Існує велика кількість сортів і гібридів, родоначальником яких є Шлюмбергер усічений.

• Шлюмбергер усічений (Schlumbergera truncata) – дуже декоративний і популярний в кімнатній культурі, являє собою невисокий епіфітний і іноді літофітний кактус. Довжина ясно-зелених стеблевих сегментів варюється від 4 до 6 см, а їх ширина – від 1,5 до 3,5 см. Ареоли з коричневим опушенням. Екзотичні квітки ( до 7,5 див довжиною) із двома ярусами відігнутих пелюсток і поданими вперед тичинками і рильцем утворюються на кінцях пагонів. Яскраво-малинові квітки найбільш звичайні, але забарвлення може варіюватись від жовтогарячого до бузкового і білого. На місці квітки згодом може утворюватися плід – рожево-червона ягода. Розповсюджені на території Бразилії на висоті 700-1000 м над рівнем моря. Також зустрічається за назвою Zygocactus truncatus (зигокактус усічений).
  

  

• Шлюмбергера русселіана (Schlumbergera Russelliana) – епіфітна рослина висотою до 30 см, із гладкими плоскими стеблами темно-зеленого кольору, сильно розгалуженими, що провисають, іноді досягають у довжину більше 1 м. М'ясисті стебла утворені численними плоскими сегментами та опушеними ареолами без колючок. Кожний сегмент довжиною 3,5 см і шириною 2 см, має виражену центральну прожилку. Наприкінці весни — початку літа з'являються численні денні квітки з довгою зеленуватою трубкою і безліччю загострено-довгастих пелюсток, від блідо-рожевих до червоно-фіолетових. Розповсюджені на південному сході Бразилії.
  

  

Догляд за різдвяником (зигокактусом)

Місце розташування: різдвяник – світлолюбива рослина. Освітлення йому потрібно яскраве, але розсіяне. Вплив прямих сонячних променів небажане, тому кактус якщо буде потреба доводиться притіняти. Після появи бутонів рослину не можна переставляти і повертати, оскільки може спостерігатись скидання бутонів.

Температура: у весняно-літній період температура в приміщенні повинна підтримуватися на рівні 17-18°C, з настанням холодів її слід знизити до 14-15°C, а з появою бутонів знову трохи підвищити. При утримуванні рослини нижче +10°C бутони не розпускаються.

Полив: влітку і під час цвітіння поливати різдвяник потрібно рясно. Після цвітіння шлюмбергери переходять у фазу спокою і полив зменшують. Коли восени почнуть формуватися бутони, полив знову збільшують. Рослина не переносить надлишкової вологи в грунті і пересихання земляної грудки.

Вологість повітря: зигокактус вимагає частого обприскування. Через сухість повітря бутони обпадають, не розкриваючись повністю. Вода не повинна попадати на квітки – вони покриються плямами і обпадуть. Для підняття вологості повітря навколо рослини можна поставити горщик на гальку вище рівня води.

Підгодівля: крім періоду спокою, кожні 2 тижня вносять добрива для кактусів і сукулентів. Можна підгодовувати також квітковими добривами.

Пересадження: молоді рослини рекомендується пересаджувати щовесни, дорослі – кожний другий або третій рік у земляний ґрунт, що складається із суміші дернової і листової землі, перегною і піску.

Розмноження: зигокактус розмножується навесні і влітку черешками, які повинні складатись не менше ніж з 2-3 частинок. Використовуючи черешки, перед посадкою слід їх підсушити і присипати місця зрізів товченим вугіллям. Вкореняють у вологому піску. Також можна розмножувати щепленням, рідше насіннями.

Шкідники: шлюмбергера часто зазнає нападу щитівки, павутинного кліща і борошнистого червця. Найчастіше для боротьби зі шкідниками застосовується препарат під назвою «актелік». Вміст ампули звичайно розводиться на 2 л води, але при сильному ураженні досить буде 1 л рідини. Отриманим розчином слід відразу ж обприскати уражений кактус. Позбутися паразитів також допоможе каша з часнику і мила з додаванням води, якої час від часу треба протирати листочки.

Садівники-Аматори часто переживають через те, що обпадають квіткові бруньки. Причин може бути багато: протяги, неправильний полив, коливання температури або зміна кута падіння світла, звичайно пов'язане зі зміною місця розташування квітки.