Горицвіт весняний (адоніс)

Adonis.

Родина жовтцевих - Ranunculaceae.

Горицвіт (адоніс) весняний
Adonis vernalis L.

Народні назви:

стародубка, чорногорка, жовтоцвіт, хоруз гюлю (Азербайджан), кужкотрук (Вірменія), чичис-какачо (Грузія), байчечек (Казахстан).

АДОНІС ТУРКЕСТАНСЬКИЙ
Adonis turcestanicus Adolf.

АДОНІС АМУРСЬКИЙ
Adonis amurensis Rgl. et Radde.

АДОНІС СИБІРСЬКИЙ
Adonis sibiricus Patr.

АДОНІС ВОЛЗЬКИЙ
Adonis wolgensis Stev.

Опис.

Горицвіт весняний - багаторічна весняна трав'яниста рослина з коротким кореневищем і шнуроподібними буро-чорними коріннями. Стебла прямостоячі, з бурими чешуями при основі. Листя сидячі, багаторазово розділені на вузькі лінійні частки. Квітки великі, одиночні, золотаво-жовті, з багатьма пелюстками, тичинками і маточками. Чашолистки широкояйцеподібні. Тичинки й маточки розташовані на конусоподібному квітколожі спірально. Плід - збірна сім'янка. Висота 15-40 см.

Адоніс туркестанський - багаторічна весняна рослина. Відрізняється високим ростом (70 см), , листками (багаторазово перисто-розсіченими на ланцетні загострені зубчасті частки) і квітками із блакитнуватим віночком і подовжено-еліптичними пелюстками.

Адоніс амурський - багаторічна весняна рослина із цільними вузько довгастими листками.

Адоніс сибірський - багаторічна весняна рослина висотою до 60 см з великими тричі перисто-розсіченими на вузьколанцетні частки листками.

Адоніс волзький - багаторічна весняна рослина. Відрізняється від адонісу весняного більш низьким ростом, має квітки меншого розміру, листки розсічені на широкі лінійно-ланцетоподібні часточки.
Час цвітіння. Квітень - початок травня.

Поширення.

Горицвіт весняний зустрічається в лісостеповій зоні, адоніс туркестанський - у горах Середньої Азії, адоніс амурський у Приморському краї РФ, адоніс сибірський - у лісовій і лісостеповій зонах Сибіру, адоніс волзький - у Поволжі, Північному Казахстані, Ростовській області і на півдні України.

Місцеперебування.

Адониси весняний і волзький ростуть на чорноземних ґрунтах у степах, по сухих схилах, пагорбам, лісовим галявинам, узліссям лісів і серед заростей чагарників, адоніс туркестанський - у субальпийскому поясі гір, адоніс амурський - у кедровниках, змішаних і листяних лісах верб заростях чагарників.

Частина, що викоритсовується.

Трава (стебла, листи, квітки й плоди, що не дозріли).

Час збору.

Траву збирають разом із квітками від початку цвітіння до початку опадання плодів (квітень - початок травня).

Хімічний склад.

Трава містить серцеві глюкозиди цимарин, адонітоксин, флавоновый глюкозид адоніверніт, кілька інших серцевих глюкозидів, сапоніни, спирт адоніт, фітостерин і мінеральні солі. Рослини отрутні.

Застосування.

Горитцвіт здавна застосовувався в народній медицині багатьох країн при різних серцевих, ниркових і простудних захворюваннях, малярії, різних кольках, судорогах, істерії, задишці і як сечогінний засіб при водянці й набряках ніг.

Настій трави збуджує й регулює діяльність серця, розширює кровоносні судини серця й нирок, підсилює серцеві скорочення, вирівнює ритм серця і усуває застійні явища. Настій також володіє сечогінною, знеболюючою і заспокійливою дією, що знижує збудливість рухового апарата центральної нервової системи.

У німецькій народній медицині настій трави вживають при різних серцевих захворюваннях, базедовій хворобі, водянці, ревматичних болях у суглобах і м'язовій системі.

Горицвіт введений у наукову медицину наприкінці минулого століття знаменитим клініцистом проф. С. П. Боткіним і його учнем лікарем Н. А. Бубновим. У медичній практиці адоніс вживають у вигляді водних настоїв трави як один з найважливіших засобів, що регулюють і стимулюють діяльність серця. Настій застосовують при різних сердечно судинних захворюваннях і особливо при хронічній недостатності серцевої діяльності і неврозах серця, а в сполученні із бромом - при підвищеній нервовій збудливості, безсонні, судорогах, епілепсії і алкогольних психозах.

Горицвіт при багаторазовому застосуванні не має кумулятивної властивості, тобто властивості накопичувати дію, через порівняно невелику стійкість діючих коренів.

Фармацевтична промисловість випускає і особливі препарати, приготовлені з адонісу: адонізид, сухий екстракт і таблетки (драже) адоніс-бром, що містять сухий концентрат адонісу, бромистий калій і кодеїн.

Препарати адонісу вживають тільки по призначенню лікаря.

Всі види адонісу мають лікувальну дію, але відрізняються різним ступенем біологічної активності. Найцінніший адоніс весняний, котрий, як правило, і використовується в медицині. Адоніс туркестанський по активності дорівнює адонісу весняному, а іноді й перевищує його, адоніс амурський майже не уступає йому. Меншою лікувальною силою володіє адоніс сибірський. Найбільш слабку дію проявляє адоніс волзький.

Застосування всіх видів адонісу, як отрутного сильнодіючого серцевого засобу, вимагає великої обережності.

Спосіб застосування.

7 г сухої трави горицвіту настояти в 1 склянці води. Приймати по 1 столовій ложці 3 рази в день.