Багно звичайне
Ledum palustre L.

Родина вересові - Ericaceae.

Народні назви:

багун запашний, розмарин лісовий, блощична трава, болотний одур, голово лом.

Опис.

Вічнозелений чагарник із прямостоячими галузями. Молоді гілки буроопушені. Листки чергові, шкірясті, блискучі, темно-зелені, лінійно-довгасті, із загнутими донизу краями. Квітки дрібні, білі, запашні, зібрані у верхівкові багатоквіткові кисті. Чашечка з п'яти чашолистків, віночок зірчастий, з п'яти незрослих пелюстків. Тичинок десять, маточка з пятигніздною зав'яззю і рильцем. Плід - довгасто-овальна коробочка, що розкривається. Рослина має сильний оп'яняючий запах. Висота 50-120 см.

Час цвітіння.

Травень - липень.

Поширення.

Зустрічається в Сибірі і на Далекому Сході.

Місцеперебування.

Росте по торф'яних болотах і болотистих лугах, у вологих хвойних лісах. Нерідко утворює великі зарості.

Частина, що використовується.

Трава (стебла, листки, квітки), пагони із квітами.

Час збору.

Серпень - вересень.

Хімічний склад.

Багно містить глюкозид арбутин (ериколін), дубильні речовини і ефірну з різким запахом олію (до 2 %). До складу ефірної олії входять: терпен ледол, палюстрол, n-цимол, геранілацетат, біциклічний спирт і вуглеводні. Ефірна олія має паралізуючу центральну нервову систему дію. Рослина отрутна.

Застосування.

Водна настоянка трави має потогінну, відхаркувальну, протизапальну, знеболюючу, бактерицидну і ранозаживляючу дію. Настій розширює кровоносні судини, поліпшує кровообіг, знижує кров'яний тиск і володіє «кровоочисною», заспокійливою, наркотичною і інсектицидною властивістю.

Настій трави приймають усередину при болісному кашлі, коклюші, бронхіальній астмі, задишці, туберкульозі легенів, простудних захворюваннях, ревматизмі, подагрі, золотусі, різних екземах і інших нашкірних хворобах.

Багно надає заспокійливу дію, у зв'язку із цим його призначають при гастритах і колітах, а також при жовчнокам'яній хворобі.
Настій багна широко застосовують при лікуванні різних захворювань суглобів: артритах, ревматичних артритах, при гострому й хронічному ревматизмі.

У Західній Україні настій рослини п'ють як профілактичний засіб при епідемічних захворюваннях.

У німецькій народній медицині настій багна застосовують при м'язовому й суглобному ревматизмі, болю в ногах, люмбаго, коклюші, астмі і як «кровоочисний» засіб при шкірних висипках.

У науковій медицині настій застосовують як відхаркувальний, антисептичний і заспокійливий засіб при гострих, хронічних і астматичних бронхітах, бронхіальній астмі і як в'язке при ентероколітах. Ефективність дії багна була перевірена клінічно. Установлене також гарна дія мазі з ефірного масла багна при нежиті.

Внутрішнє застосування багна, як отрутної рослини, вимагає обережності.

Протипоказання:

гепатити, панкреатити, вагітність. Рослина слабоотруйна.

Застосовується в гомеопатії для лікування захворювань суглобів і остеохондрозів.