Борщівник сибірський
Heracleum sibiricum L.

Родина зонтичних -Umbelliferae.

Опис.

Багаторічна висока жорсткоопушена трав'яниста рослина. Листки великі, пір'ясто-роздільні, із трьома - широкояйцеподібними частинами. Квітки дрібні, зеленувато-білі, з п'ятьма вільними пелюстками, п'ятьма тичинками і нижньою зав'яззю. Квітки зібрані в складні багатопроменеві парасольки. Парасольки без чашолистків, але обгорнуті численними листочками. Плоди - плоскі опукло-еліптичні двосім’янки із широкими крильцями. Висота 90-150 см.

Час цвітіння.

Червень - липень.

Поширення.

Зустрічається в степовій і лісостеповій смугах України.

Місцеперебування.

Росте по чагарниках, узліссях лісу, на вогкуватих лугах, по берегах рік і струмків.

Частина, що використовується.

Корінь, листки і насіння.

Час збору.

Корінь збирають у вересні - жовтні, листки - у червні - липні, насіння - у вересні.

Хімічний склад.

Вивчений недостатньо. Рослина багата вітаміном C і каротином.

Застосування.

Настій трави і відвар або настій кореня поліпшують травлення, володіють в'язкою, заспокійливою, протизапальною, знеболюючою і антисептичною дією.
Настій трави, а частіше відвар кореня застосовують усередину при розладах діяльності шлунка і кишечника, шкірних захворюваннях і особливо як заспокійливий засіб при судомах різного походження, епілепсії.

У німецькій народній медицині настій трави з коріннями застосовують при розладах травлення, поносах, дизентерії, судомах м'язів і різних шкірних захворюваннях. Настій насіння як заспокійливий засіб п'ють при спазмах шлунка та істерії.

Зовнішньо спиртову настойку кореня вживають при зубному болі, а відвар з усієї рослини з коріннями - у вигляді примочок при корості і у вигляді припарок при пухлинах. Розпарені листки вживають для припарок при запаленні суглобів і ревматичних болях.