Брусниця звичайна
Vaccinium vitis idaea L.

Родина вересові - Vacciniaceae.

Народна назва:

брусничник.

Опис.

Вічнозелений сланкий гіллястий чагарник. Листки дрібні, еліптичні, шкірясті, із загнутими краями, темно-зелені, знизу ясно-зелені із чорнуватими ямками. Квітки дрібні, біло-рожеві, зібрані в пониклі верхівкові грона. Плоди - червоні, кислуваті, приємні на смак кулясті ягоди. Висота (довжина) 8-25 см.

Час цвітіння.

Травень - червень.

Поширення.

Зустрічається рясно в Україні, Росії і на Далекому Сході. Батьківщина - соснові ліси півночі.

Місцеперебування.

Росте у хвойних, змішаних, листяних лісах, по чагарниках і на торф'яних болотах.

Частина, що використовується.

Спілі ягоди і листки.

Час збору.

Ягоди збирають у вересні - жовтні, листки - у травні - червні.

Хімічний склад.

Листки містять дубильні речовини, виннокаменну кислоту, вітамін С. До складу ягід входять цукри (глюкоза й фруктоза), азотисті речовини, органічні кислоти (яблучна, лимонна, бензойна, щавлева, оцтова), глюкозид вакцинін, ідеїнхлорид, лікопін, вітаміни ( А-0,05-0,12 мг %, С-8-15 мг%), фітонциди. Бензойна кислота володіє сильним антисептичною (протигнильною) властивістю і добре охороняє брусницю від швидкого псування. У брусниці є й марганець (окису марганцю - до 0,4 % маси золи).

Застосування.

Настій листків має сечогінну, антисептичну і в'язку властивості.

Настій листків вживають при поносах, хворобах печінки, нічному нетриманні сечі, подагрі і затяжному суглобному ревматизмі.

Ягоди і листки широко використовують як протицинготний засіб. Водний настій ягід угамовує спрагу, його дають хворим при простуді. Бруснична вода володіє легкою проносним властивістю. Варену брусницю з медом застосовують при туберкульозі легенів і кровохарканні. Свіжу, мочену і варену брусницю вживають при катарі шлунка з недостатньою кислотністю, поносах, ревматизмі, подагрі і як сечогінне.

У науковій медицині відвар і настій листків брусниці застосовують при ревматизмі, подагрі і як сечогінний засіб.

Протипоказання.

Не відомі.