Гірчак перцевий (водяний перець)
Polygonum hydropiper L.

Родина гречкових - Polygonaceae.

Народні назви:

гречка перцева.

Опис.

Однорічна трав'яниста рослина з повзучим кореневищем. Стебла вузлуваті, з розтрубами (перетинчастими трубочками, що охоплюють стебло). Листки подовгасто-ланцетні, звужені до вершини, голі. Квітки дрібні, зеленувато- або білувато-рожеві, зібрані у вузькі переривчасті пониклі грона. Плід - тригранна матова сім'янка. Характерною ознакою рослини є його пекучий, гірко-перцевий смак, яким воно і відрізняється від інших подібних видів горців. Висота 30-60 см.

Час цвітіння.

Липень - серпень.

Місцеперебування.

Росте на вологих лугах і біля рік, канав, по сирих місцях.

Частина, що використовується.

Трава (стебла, листки, квітки).

Час збору.

Липень - серпень.

Хімічний склад.

Трава містить глюкозид, що прискорює згортання крові, багато дубильних речовин, ефірне масло (0,005%), органічні кислоти (мурашина, оцтова, яблучна, валеріанова, полігонова) флавоновий глюкозид рутин, що сприяє зменшенню проникності і крихкості кровоносних капілярів, фітостерин, цукри, вітамін С (0,75 мг%), значну кількість вітаміну К, що обумовлює кровоспинну дію рослини, і вітаміни А, Д, Е. Рослина отруйна.

Застосування.

Водяний перець як лікарська рослина був відомий ще стародавнім грекам і римлянам. Настій свіжої трави має сильну кровоспинну, в'язку, знеболюючу, заспокійливу, протизапальну і антисептичну дію.

Настій трави застосовують при надмірно інтенсивних менструаціях, маткових, гемороїдальних і кишкових кровотечах.

Настій свіжої трави діє сильніше, ніж настій сухої трави.

У минулому водяний перець використовували при малярії.

Зовнішньо траву вживають при різних шкірних захворюваннях (висипках, абсцесах, «дикому м'ясі»), ранах, пухлинах, зобі і як болезаспокійливий засіб.

У науковій медицині рідкий екстракт трави вживають як кровоспинний засіб у гінекологічній практиці і при геморої. Клінічні дослідження підтвердили кровоспинні властивості водяного перцю при гемороїдальних, хворобливих менструальних і інших маткових кровотечах і показали також знеболюючу його дію і сприятливий вплив на нервову систему.

Внутрішнє застосування водяного перцю, як отруйної рослини, вимагає обережності.

Рослина дає жовту фарбу, а з використанням протравлень - золотаву, сталеву і зелену.

Продовження