Гісоп лікарський
Hyssopus officinalis L.

Частини рослини, що використовуються.

Квітучі безлистяні верхівки рослини (трава).

Специфічний запах гісопу обумовлений ефірною олією, до складу якої входять терпени: пінен, камфен, цинеол. У рослині знайдені також дубильні речовини, урсолова і олеанова кислоти, гіркоти і пігменти.

Застосування.

Надає антисептичну, протизапальну, відхаркувальну і в'язку дію. Надає тонізуючу дію на центральну нервову систему. Застосовується при артеріальній гіпотензії, неврозах і анемії.

У народній медицині вважається непоганим засобом при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, а також при бронхіальній астмі.

Гісоп застосовують для поліпшення апетиту, при хронічній диспепсії. Його використовують при лікуванні ревматизму і у клімактеричному періоді - при «припливах» і рясній пітливості, для зменшення потовиділення.

Зовнішньо траву застосовують при кон’юнктивітах, стоматитах, ангіні.

Протипоказання.

Вагітність. Трава гісопу вважається слабо отруйною, застосовувати з обережністю.