Жовтофіоль садова
(лакфіоль)
Cheiranthus cheiri L.

Родина капустяні - Cruciferae.

Опис.

Дорічна або багаторічна трав'яниста рослина із прямим або гіллястим стеблом. Листки чергові, ланцетні, гострі. Квітки великі, оранжево-бурі або золотаво-жовті, запашні, часто ворсисті. Віночок чотирьох-пелюстковий, пелюстки звужені в довгий нігтик. Чашечка із чотирьох лінійно-ланцетних опушених чашолистків. Тичинок шість, маточка з верхньою зав'яззю. Плід - довгий чотиригранний стручок. Насіння дрібні, округлі або овальні, ясно-коричневі, з вузькою облямівкою по краю. Висота 30-60 см.

Час цвітіння.

Липень - жовтень.

Поширення.

Зустрічається як здичавіле в Криму і на Кавказі. Розводиться як пахуча декоративна рослина. Батьківщина рослини - Середземномор'я.

Місцеперебування.

Розводиться в садах і кімнатах.

Частина, що використовується.

Квітки, листки і насіння.

Час збору.

Квітки і листки збирають у липні - жовтні, насіння - у серпні - жовтні.

Хімічний склад.

У квітках є ефірна олія (0,06 %), кверцетин, ізорамнетин. У насіннях утримуються серцеві глюкозиди хейротоксин, хейрозид, хейринін, глюкохейролін, два недосліджених глюкозиди J і K і жирна олія (26-35 %), що складається із гліцеридів лінолевої і ліноленової кислот. Свіжі квітки мають приємний аромат. Рослина отруйна.

Застосування.

Квітки володіють сечогінною, жовчогінною, проносною дією.

Водний настій квіток вживають при водянці, жовтусі, головному болі, судомах і як профілактичний засіб від «мозкового удару» і паралічу.

У минулому тонкий порошок сухих квіток жовтофіолі з рівною частиною пилоподібного цукру вдмухували в очі для розсмоктування більм. Соняшникову олію, настояну на свіжих квітках, вживають для натирань при ревматичних і подагричних болях.

Листки і квітки використовують як знеболюючі припарки. Відваром листків, і особливо квіток, промивають очі при сльозотечі і кон’юнктивытах і користуються як косметичним засобом при ластовиннях.

У німецькій народній медицині настій квіток і листків застосовують при порушенні діяльності серця.

Внутрішнє застосування жовтофіолі садової, як отруйної рослини, вимагає великої обережності.