Кавун їстівний (кавун звичайний)
Citrullus vulgaris Schrad.

Сімейство гарбузові - Cucurbitaceae.

Опис.

Однолітня однодомна рослина з повзучим стеблом і вусиками. Листки крупні, глибокотрьох-п’ятироздільні, з пір'ясто-лопатевими округлими частками. Квітки одностатеві, ясно-жовті. Плоди великі, із червоною соковитою солодкою м'якоттю. Висота (довжина) 2-3 м.

У кавуні міститься велика кількість клітковини, що підсилює кишкову перистальтику і сприяє виведенню з організму надлишку холестерину. З м'якоті кавуна виділена фолієва кислота, аскорбінова кислота, вітаміни групи В, а також фруктоза й мікроелементи.

Час цвітіння.

Червень - липень.

Батьківщина

- пустелі і напівпустелі Африки.

Місцеперебування.

Культивується на баштанах.

Частина, що використовується.

Плоди (м'якоть і кірка) і насіння.

Час збору.

Серпень - вересень.

Хімічний склад.

Плоди містять цукри, азотисті речовини, клітковину, жири, пігменти і вітаміни ( А-0,11 мг%, B1-0,04 мг%, B2-0,04 мг%. С-10-40 мг%, Р-0,2 мг%).

Застосування.

М'якоть плодів і сік добре вгамовує спрагу при гарячкових станах і володіє сильною сечогінною, легкою проносною, жовчогінною і протизапальною дією. Насіння володіють кровоспинними і протиглистними властивостями.

У народній медицині насіння кавуна застосовуються як жарознижуючий засіб. Застосовують при водянці й жовтяниці.

У науковій медицині проф. В. 3. Уміков з успіхом застосовував свіжу (зелену) і сушену кірку кавуна для лікування коліту в дітей.

Кавуни досить корисні для хворих склерозом, артритами і подагрою.

Протипоказання.

Не відомі.