Вербозілля звичайне
Lysimachia vulgaris L.

Родина мирсінові

— Primulaceae.

Народні назви:

жовтий цвіт, завальна трава, луговий ранник.

Опис.

Багаторічна трав'яниста рослина з повзучим кореневищем. Стебла прямостоячі, гіллясті, пухнасті. Листки протистоячі або в колотівках по трьох-чотирьох, довгасто-ланцетні, гострі, знизу блідо-зелені, слабоопушені. Квітки порівняно дрібні, жовті, дзвіночкоподібні. Чашечка з п'яти ланцетних загострених чорно-бурих чашолистків. Віночок з п'яти пелюстків. Тичинок п'ять, маточка з верхньою зав'яззю. Плід - коробочка зі стовпчиком, що залишається. Висота 60- 100 см.

Час цвітіння.

Червень - липень.

Поширення.

Зустрічається майже повсюдно в Україні.

Місцеперебування.

Часто росте по вогких чагарниках і лугах, по болотистих берегах рік і струмків.

Частина, що використовується.

Трава (стебла, листки, квітки), листки, сік рослини.

Час збору.

Траву, листки і сік збирають у червні - липні.

Хімічний склад.

Не вивчений. Відомо, що рослина містить вітамін С.

Застосування.

Рослина володіє в'язкою, жовчогінною, тонізуючою, антисептичною, протизапальною, кровоспинною і ранозаживляючою дією.

Настій трави застосовують при жовтяниці, цинзі, загальній слабості, судомах і як кровоспинний засіб при кровохарканні і сильних кровотечах під час менструацій.

Зовнішньо траву вживають для припарок при суглобному і м'язовому ревматизмі, запальних процесах суглобів і шкіри, при забитих місцях, грижі й пухлинах. Здрібнені листки прикладають до ран, що кровоточать, при ушкодженні дрібних кровоносних судин і закладають у ніс для зупинки носових кровотеч. Гарною кровоспинною дією володіє і сік. Настій трави вживають для полоскання при поганому запаху з рота, молочарці і виразках у роті (стоматитах).