ВЕРОНІКА
Veronica.
Родина подорожникові — Scrophulariaceae.

ВЕРОНІКА ЛІКАРСЬКА
Veronica officinalis L.
Народна назва: вероніка лежача (Україна).

ВЕРОНІКА ДІБРОВНА
Veronica chamaedrys L.
Народні назви: зміїна, серцева трава.

ВЕРОНІКА ШИРОКОЛИСТА
Veronica teucrium L.
Народні назви: зміїна трава.

ВЕРОНІКА ДОВГОЛИСТА
Veronica longifolia L.
Народні назви: горлянка, зміїна трава.

ВЕРОНІКА СИВА
Veronica incana L.
Народна назва: серцева.

Опис.

Вероніка лікарська — багаторічна трав'яниста рослина з повзучим опушеним висхідним стеблом. Листки еліптичні, злегка тверді. Квітки дрібні, блакитні з ліловим відтінком, зібрані в пазушні грона. Висота 15—30 см.

Вероніка дібровна — багаторічна трав'яниста рослина зі стеблом, що має два м'яких волоска. Листи сидячі, подовгасто-яйцеподібні, ніжні. Квітки ясно-сині, гарні, дрібні, зібрані в рідкі грона. Висота 15—45 см.

Вероніка широколиста — багаторічна рослина з високим опушеним стеблом. Листки сидячі, яйцеподібні. Квітки яскраво-сині, зібрані в подовжені гарні грона. Висота 30—70 см.

Вероніка довголиста — багаторічна трав'яниста рослина. Листки подовгасто-ланцетні, гострі, сидячі. Квітки дрібні, сині, тісно зібрані в одиночні грона. Висота 60—120 см.

Вероніка сива — багаторічна сіро-зелена опушена рослина. Листки подовгасто-яйцеподібні і ланцетні, гострі. Квітки яскраво-сині, тісно зібрані в гарні одиночні кисті. Висота 10—40 см.

Час цвітіння.

Вероніка лікарська цвіте в червні — серпні, дібровна — у травні — червні, широколиста — у червні — липні, довголиста — у червні — серпні, сива — у травні — липні.

Поширення.

Вероніка лікарська зустрічається в лісовій і лісостеповій зонах країни, дібровна і широколиста — майже на всій території країни, довголиста — у багатьох областях, сива — переважливо в чорноземній і степовій смугах.

Місцеперебування.

Вероніка лікарська росте по лісах, переважливо хвойних, і чагарниках, дібровна — по лісах, садах, лугах, схилах, широколиста — по узліссях лісу і чагарниках, довголиста — по лісах, чагарниках, схилах, сива — по сухих соснових лісах, степових чагарниках, степових схилах.

Частина, що використовується.

Трава (стебла, листки, квітки).

Час збору.

У період цвітіння.

Хімічний склад.

Не вивчений. Відомо, що вероніки містять глюкозид аукубін (ринатин), сліди алкалоїдів, вітамін C і каротин.

Застосування.

У народній медицині частіше вживають вероніку лікарську. При її відсутності користуються іншими видами веронік, які мають подібну лікувальну дію.
Настій веронік має різноманітні властивості. Він підсилює апетит, стимулює діяльність різних залоз і володіє протизапальною, знеболюючою, антитоксичною, «кровоочисною», кровоспинною і ранозаживляючою дією.

Настій приймають при простудних захворюваннях — бронхіті, бронхіальній астмі, кашлі, охриплості голосу, туберкульозі легенів, при запальних процесах шлунка і кишечника, хворобах нирок і сечового міхура, кривавій сечі, різних кровотечах, головному болі, ломоті костей і при хронічних нашкірних хворобах.

У минулому настій веронік вживали при укусах отруйних змій і скажених тварин.

Протипоказання.

Не відомі.