ВОДЯНИЙ ГОРІХ
Trapa nа tans

Родина Плакунові – Тгарасеае

Народні назви:

рогульник, рогульки, чилим, чортовий горіх

Опис

Почнемо здалеку: назва рослини походить з латинської і означає «рогатка». Відростки водяного горіха нагадують метальну рогатку, яка використовувалася проти кавалерій древніми римлянами.

Це трав'яниста, однорічна рослина (іноді вважають, що вона багаторічна). До дна чистої водойми прикріплюється плаваюче стебло торішнім горіхом і тонкими буруватими коріннями. Також рослина може відділятися від ґрунту і плавати, коли рівня води у водоймі піднімається. На мілководді завдяки своєму рогатому попередникові воно укорінюється. Згодом водяний горіх утворює фотосинтезуючі органи, які мають вигляд розеток ромбічних листків, що злегка нагадує листки берези. Квітки рослини чотиричленні, з білими, зрідка розуватими пелюстками, діаметр - 8-10 мм. Плід однонасінний, кістянкоподібний.

Поширення

Водяний горіх розповсюджений в Європі, Південній і Північній Америці, Африці та в Азії, але обмежений окремими місцеперебуваннями.

Застосування:

Водяний горіх відомий із глибокої давнини завдяки своїм їстівним якостям - ядро його горіхів містить близько 50% крохмалю. Водяний горіх - одна з дикорослих повноцінних харчових рослин.

У Древній Греції і Древньому Римі вміли із плодів водяного горіха виготовляти хліб. У Середні століття його вживали в європейських країнах. Здавна його культивують і збирають в Індії, Японії і Китаї. В історії відомі випадки, коли за допомогою водяного горіха люди рятувалися від голоду.

У Центральній Африці, на озері Ньяса, збирають близько 600 кг ядра горіха з 1 гектара. Їдять його африканці в печеному і вареному вигляді, по смаку він нагадує варені каштани; просушене і здрібнене ядро переробляють на крупу, а додавання борошна водяного горіха в пшеничне збагачує цілком повноцінними мікроелементами хлібне борошно.

В Україні водяний горіх не користується популярністю, і близький до винищування. Причин багато: чистої води практично не залишилося, а розмноженням горіха ніхто не займається. Така ж ситуація і в Росії. Там ця рослина відома під назвою водяной орех, рогульник, чилим (Trapa) . Але ж раніше у всіх місцях, де зустрічалася ця рослина, її горіхи широко вживали в їжу, їли сирими, печеними, вареними, розмелювали в крупу або в борошно.

У всіх країнах Азії, а також в Америці водяний горіх - справжня культура. Пора відродити її і у нас!