Волошка синя
Centaurea cyanus L.

Родина айстрових — Compositae.

Народні назви:

синюшник, волошка.

Опис.

Однорічна трав'яниста сіро-зелена рослина. Листки ланцетно-лінійні, нижні - злегка лопатеві, верхні - цільні. Квіткові кошички одиночні, гарні, сині, серединні - трубчасті. Висота 30-60 см.

Час цвітіння.

Травень - серпень.

Місцеперебування.

Бур'ян, росте в посівах жита та інших культур. Іноді розводиться як декоративна рослина.

Частина, що використовується.

Крайові квітки із квіткових кошичків і насіння.
Час збору. Квітки збирають у травні - серпні, насіння - у червні - вересні.

Хімічний склад.

Квітки містять синій барвник глюкозид ціанін, який відноситься до групи пігментів антоцианів, гіркий глюкозид центаурин, цикорії, мінеральні солі та ін.

Застосування.

Волошка - древня лікарська рослина. Настій крайових квіток квіткових кошичків володіє сечогінною, потогінною, жовчогінною, протигарячковою, жарознижуючою, протизапальною і ранозаживляючою дією.

Настій квіток застосовують при простудних захворюваннях, кашлі, запорах, болях у шлунку, хворобах нирок і сечового міхура та приймають усередину як протигарячковий, сечогінний, потогінний засіб і при серцебитті.

Квітки волошки входять до складу деяких сечогінних зборів.

Зовнішньо настій квіток вживають у вигляді очних крапель і примочок при деяких очних захворюваннях. Здрібненими насіннями волошки присипають бородавки для їхнього знищення, а здрібнені листки прикладають до ран для загоєння.

Квітки дають гарну синьо-блакитну фарбу.