ВОЛОВИК ЛІКАРСЬКИЙ
Anchusa officinalis L.

Родина шорстколистих - Boraginaceae.

Народні назви:

румянка лікарська, воляча мова, лазорик, блекота, румянчик, сліпота.

Опис.

Дворічна трав'яниста жорстковолосиста рослина із простим або гіллястим стеблом. Листки чергові, ланцетні, гострі, по краю хвилясті, покриті щетинистими волосками. Нижні листки - черешкові, верхні - сидячі. Квітки синьо-пурпурові. Плоди - чотири сірих витягнутих горішка. Висота 30- 90 см.

Час цвітіння.

Червень - серпень.

Місцеперебування.

Росте по бур'янистих місцях, полях, садах і при доріг.

Частина, що застосовується.

Коріння і трава (стебла, листки, квітки).

Час збору.

Траву збирають у червні - серпні, корінь - восени.

Хімічний склад.

У стеблах і листках виявлені отрутні алкалоїди, що паралізують нервову систему, алкалоїд циноглосин, холін і глюкоалкалоїд консолідин. У коріннях і стеблах є аллантоїн, розчинний у гарячій воді. У корі кореня містяться барвники. Рослина отруйна.

Застосування.

Водний настій рослини в невеликих дозах застосовують при хворобах дихальних органів, які викликають кашель, ядуху, і укусах скажених тварин.

Зовнішньо водний настій кореня і трави вживають для загоєння ран і при зубному болі.
Внутрішнє застосування воловика лікарського, як отруйної рослини, вимагає великої обережності.

Добувається з рослини аллантоїн, у науковій медицині застосовують у вигляді вологих пов'язок або мазей при млявому загоєнні виразок і ран, і при септичних процесах.

Червоний барвник кореня використовують для виготовлення губної помади. Листки рослини дають зелену фарбу.