Дороникум(сугайник) належить до сімейства айстрові (Compositae, Asteraceae). В цьому роді нараховують приблизно 25 видів, які ростуть у Європі і в помірному поясі Азії. Рослини цього роду — багаторічники із прямостоячими стеблами; низькорослі види найбільше підходять для альпінаріїв. Рослина не має рясного листя, зазвичай з слабо розгалуженим стеблом, кошики жовті. Нижні листки еліптичні або яйцевидно-серцеподібні, на довгих ніжках, часто зібрані в розетку; стеблеві листки подовгасті.

Види доронікума (сугайника)

• Доронікум східний [D. orientale Hoffm., синонім D. caucasicum M. В.] належить до європейсько-альпійського виду, розповсюдженого на Балканському півострові і в Малій Азії. Досягає у висоту 20-50 см. Прикореневі листки серцеподібні, яскраво-зелені. Цвіте у квітні-травні; квітки золотаво-жовті. Розвивається на пухкому садовому ґрунті, вимагає достатньої кількість вологи. Краще росте в півтіні, ніж на пригріві. Розмножується вегетативно навесні або восени. На тому самому місці росте 4-5 років, потім рослину необхідно розсадити. В альпінарії належить до найбільш декоративних, невибагливих до догляду рослин, що квітнуть навесні. Доронікум рекомендують саджати в невеликих групових посадках або серед високих багаторічних рослин з яскравими квітками.
• Доронікум Клусі [D. clusii (All.) Tausch., синонім Aronicum clusii (All.) Hausm.] росте на вологих скелях, по берегах струмків, в Альпах, у Карпатах. Досягає у висоту приблизно 40 см. У нього один жовтий кошик, діаметр якого іноді до 6 см. Обгортка складається з опушених листочків. Ложе кошика опукле, злегка волосисте. Нижні листки зберігаються в період цвітіння; вони серцеподібні. Цвіте в липні-серпні. Розвивається в глибокому, досить вологому садовому ґрунті. Росте на сонці і в півтіні. Частіше розмножується шляхом поділу кущів, рідше вирощують і з насіння. В альпінарії звичайно використовують у великих групових посадках, декоративно і як одиночну рослину, посаджену перед високими травами і поруч із водними басейнами.