На Близькому Сході майоран відомий як заатар (іврит). На латині назва спеції майоран – Amaracum, можливо, тому древні римляни присвоювали майорану величезну любовну силу (від amor-кохання). У народі відома також як ковбасна трава.

Використання в кулінарії спеції майоран
Майоран, мабуть, одна із найбільш популярних приправ у світі. У кулінарії спеція майоран використовується повсюдно.

Аромат у майорану солодкий, пряно-квітковий, смак – пекучий, тонкий і солодкий. Майоран надзвичайно багатий ефірними оліями. Крім того, молода зелень майорану містить безліч вітамінів і корисних речовин - рутин, вітамін С, каротин, пектин, дубильні речовини і гіркоти, що надають йому своєрідний смак.

За всіх часів цінували майоран і у високій кухні, і сільські господині. Використовується як приправа до м'ясних блюд, супів, салатів, напоїв, надає їжі особливий аромат і смак.

Майоран широко вживають у консервуванні - при солінні огірків, томатів, кабачків, патисонів і при квашенні капусти.

Майоран прекрасно сполучається з овочевими, рибними і м'ясними блюдами, особливо жирними. Здавна вважається, що майоран і жирне блюдо – нерозлучні друзі. Майоран чудово підходить до важких для травлення, жирних блюд і продуктів. Це пов'язано з його властивістю полегшувати травлення.

Із традиційних пряностей з майораном найкраще сполучається лавровий лист, запашний і чорний перець. Зелені листочки майорану кладуть у салати, холодні закуски, у різноманітні супи.

Траву майорану варто сушити в тіні, а зберігати - у герметичній упаковці, тому що при висушуванні і зберіганні аромат втрачається.