Абелія – це досить рідкісний гість в наших домівках. Це напів вічнозелений чагарник родом з Китаю. Завдяки своєму цвітінню абелія поступово займає гідне місце в серцях квіткарів-аматорів.

Що це за рослина? Квітка має яйцеподібну форму листка (загострену або закруглену біля основи) з глянсовою поверхнею. Час цвітіння досить тривалий, приблизно чотири місяці. Відтінок квіточок абелії залежить від її різновиду: вони можуть бути пурпурними, білими і розовими.

Для рослини необхідне непряме, але досить яскраве освітлення. В обприскуванні абелія, на відміну від своїх родичів, не має потреби. Поливати рослину потрібно класичним методом: взимку помірковано, а влітку рясно. З середини квітня і до жовтня абелію щомісяця підгодовують розчином коров’яку. Розмножувати рослину можна живцевим способом, тобто висадженням черешків у вологий пісковий ґрунт.

Земельна суміш для абелії

Субстрат повинен відповідати наступним критеріям, порушення яких неприпустимо:

• мати поживні елементи в достатній кількості;
• бути водопроникним;
• бути повітропроникним.

Для переважної більшості домашніх рослин кращий субстрат слабокислий з p від 5,5-6,5. Сьогодні нескладно придбати необхідну суміш у спеціальних торгових центрах. Однак, деякі квіткарі воліють приготувати земельний субстрат власноручно. Для складання земельної "композиції" прийнято використовувати ось такі компоненти:

• дернова земля. Виготовляється з дерну, зрізаного у весняний час з полів або лугів. Кладуть дерен шестисантиметровими шарами, а потім його перешаровують гноєм і поливають. Через 2 роки можна одержати відмінну землю з кислотністю p 7.
• Листова земля. Виготовляють, як зрозуміло з назви, з листя яблуні, груші, клена, тополі та інших листяних рослин (виняток - каштан і дуб). Восени все листя збирають у купу і залишають для перегнивання, періодично перевертаючи. Через два роки можна одержати пухку землю з p 5.
• Хвойна земля. Опалі голки соснових дерев збирають і витримують у невеликих ямах протягом двох років. Для досягнення рівномірного перегною голки час від часу перемішують (робити це треба, зрозуміло, не руками, адже можна і пальці травмувати). У результаті одержати можна кислу легку землю з p 4.
• Перегній - однорідна, збагаченою органікою маса. Гній поміщають на кілька років у спеціально вириту яму, де він перегниває, у результаті чого утворюється земля з p 8.
• Торф'яна земля. Збирають бурий болотний торф, складають у яму і через два-три роки виходить земля з p 3,5 - 5,5.
• Пісок. Річковий пісок промивають і додають в усі земляні суміші. В основному він використовується для гарної проникності води і як дренаж.
• Сфагнові мохи. Їх заготовлюють на початку осені, збираючи на верхівкових болотах. Ці мохи є основним компонентом для вирощування епіфітних.

Для абелії рекомендуються наступні пропорції: дернова частина - 1, листова - 1, перегній - 1, торф - 1 і пісок теж 1.